туговухий

туговухий
-а, -е, рідко.
Який погано чує; глухуватий. || у знач. ім. тугову́хий, -хого, ч. Той, хто погано чує; глухуватий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "туговухий" в других словарях:

  • туговухий — прикметник рідко …   Орфографічний словник української мови

  • глухий — I 1) (про голос, звуки який нечітко чується), приглушений; приглухлий, глухуватий (про голос який звучить не досить дзвінко); здавлений, здушений, придавлений, придушений, задавлений (про голос, ридання тощо); утробний, нутряний (про голос який… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»