- туговухий
- -а, -е, рідко.Який погано чує; глухуватий. || у знач. ім. тугову́хий, -хого, ч. Той, хто погано чує; глухуватий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
туговухий
Смотреть что такое "туговухий" в других словарях:
туговухий — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
глухий — I 1) (про голос, звуки який нечітко чується), приглушений; приглухлий, глухуватий (про голос який звучить не досить дзвінко); здавлений, здушений, придавлений, придушений, задавлений (про голос, ридання тощо); утробний, нутряний (про голос який… … Словник синонімів української мови
